Стан здоров'я населення обумовлює щастя i довголіття як окремої людини, так i процвітання всієї нації. Однак за останні роки у стані здоров'я населення України спостерігається стійка тенденція до погіршення. Ситуація ускладнюється одночасним погіршенням психічного стану здоров'я населення країни: за останніми даними, біля 2-х мільйонів мають нервово-психічні розлади різної етіології, зростає кількість психопатичних особистостей, a психічно нормальні люди стають хворими за тієї причини, що НЕ знають дієвих механізмів збереження, зміцнення i відновлення психічного здоров'я в умовах постійних фізичних та інтелектуальних перевантажень, стресів, соціальних негараздів.


Психічне здоров'я - стан інтелектуально-емоційної сфери, основу якого складає відчуття душевного комфорту, яке забезпечує адекватну поведінкову реакцію. Такий стан обумовлений як біологічними, так i соціальними потребами, а також можливостями їх задоволення.


На думку В.Л.Бєлова, який розкриває ряд важливих аспектів даної проблеми, активному довголіттю сприяють такі психічні:

Перераховані фактори більш повно реалізуються при


В той же час довготривале перенапруження є ворогом здоров'я. Реалізуючись у стресовий синдром, воно порушує наше нормальне самопочуття, породжує дискомфорт i хворобу.Мабуть, неможливо знайти людину, якій би був не знайомий стан сильної нервової напруги. Добре, якщо такий стан швидко проходить.

Якщо ж він не дає спокою протягом тижнів, місяців i більш тривалий час, то перетворюється в серйозну життєву проблему і тоді потрібно звернутися до фахівців – психологів, психотерапевтів, консультантів, душепіклувальників.

Особливо актуальною вона стає, коли людина відчуває, що у неї починає боліти серце чи шлунок, "стрибає" тиск, i вона розуміє, що її хвороба виникла, як говорять, на нервовому ґрунті, тобто під впливом тривалої емоційної перенапруги. Так виникає шлях від психічного нездоров'я індивіда до соматичних захворювань:

Зв'язок соматичних захворювань з нервовими хворобами був помічений давно.

Невропатолог М. Аствацуров відзначав, що в людей, схильних до:

почуття страху, внутрішньо напруженим частіше спостерігаються хвороби серця, гніву – хвороби печінки, апатії, із зниженим життєвим тонусом – хвороби шлунка i кишечнику. Негативні емоції можуть призвести до загострення протікання виразкової хвороби, діабету, гіпертонії.


Сучасна наука, яка базується на працях видатних вчених I. Сеченова, I. Павлова, А. Ухтомського, В. Бехтерєва та їх учнів, підтвердила єдність соматичного i психічного в людині.


Фізичне здоров'я i психічний стан нерозривні i взаємопов’язані.


Народна мудрість висловила це у прислів’ї: "У здоровому тілі – здоровий дух".


При цьому під "здоровим духом" звичайно мають на увазі здатність людини до повноцінної трудової діяльності, творчої активності. Але, правильно відображаючи єдність тіла й духу (психо-), прислів'я не зовсім точно відтворює пріоритет здоров'я тіла.


Відомо багато прикладів, коли саме здоровий дух, сильна психіка підкоряють слабке тіло, забезпечуючи цим його здоров'я. М. Островський та багато інших довели, що сильна духом людина може долати тілесні недуги.


Всі ці факти свідчать про необхідність уважно розглянути роль психіки у забезпеченні здоров'я, щастя i довголіття людини.


Нервова система як матеріальна основа психіки людини


Матеріальною основою психіки людини є нервова система, яка включає декілька взаємопов’язаних систем. У пристосуванні організму до зміни середовища існування визначальну роль відіграє центральна (ЦНС) i периферична нервові системи. До ЦНС входить головний i спинний мозок, пов'язаний з усіма частинами й органами тіла волокнами периферичної нервової системи, якими в ЦНС надходять у вигляді відчуттів подразнення, що виникають в результаті впливу середовища на органи чуттів. Реакцію-відповідь організму здійснюють волокна, які передають накази органам руху. Таким чином, ЦНС регулює зв'язок організму i середовища.


Головний мозок людини є вищим відділом ЦНС. Кора головного мозку (зовнішній шар) складається з більш ніж 14 мільярдів високо-диференційованих нервових клітин, котрі забезпечують процес мислення. Симетричні півкулі кори у людини виконують різні функції. Права півкуля працює з чуттєвими образами об’єктів, а ліва — зi знаками (мовними та іншими). У глибині мозку розташовані більш древні за часом формування відділи, які забезпечують діяльність вегетативної нервової системи.


Тут же розміщується спеціальне утворення – лімбічна система з ретикулярною формацією, яка забезпечує прояв емоцій (почуттів).


Видалення або подразнення окремих ділянок лімбічної системи призводить до вияву емоцій гніву,

страху,

задоволення i т.п.


Лімбічна система зв'язана з центрами вегетативної регуляції i має двосторонній зв'язок з корою головного мозку.


Крім подразнень від периферичної нервової системи, в ЦНС надходить велика кількість подразнень з боку внутрішніх органів організму. Це здійснюється вегетативною нервовою системою, яка поділяється на симпатичний i парасимпатичний відділи.

Через вегетативну систему відбувається регуляція процесів клітинного обміну, серцево-судинної i дихальної діяльності, функції травного апарату i сечостатевої системи. Від неї головним чином залежить життєдіяльність тканин i органів.


Нервова система виступає регулятором, який забезпечує взаємопов’язану реакцію морфологічних i фізіологічних систем організму у відповідь на зовнішні впливи i зміни у функціонуванні окремих органів. Вона забезпечує, таким чином, спільну діяльність усіх систем організму i взаємодію з середовищем.


Слід відзначити, що діяльність систем i окремих органів має антагоністичний характер. Кожна функція складається з двох протилежних реакцій, які єдині в забезпеченні життєдіяльності організму: у процесах обміну – це асиміляція i дисиміляція, у психічній діяльності – збудження i гальмування, у кровообігу – гіпертонія i гіпотонія тощо. Одна з цих реакцій у необхідний момент підсилюється або послаблюється у відповідності з необхідністю для системи відповісти на певні впливи середовища.


В результаті організм досягає рівноваги з середовищем, здійснюючи свою діяльність. Ця рівновага динамічна: вона змінюється зі змінами середовища.


Вищий прояв організуючої ролі ЦНС виражається у діяльності людського мозку, який визначає можливість для людини не тільки пристосовуватися до умов зовнішнього середовища, але й компенсувати його несприятливі впливи своєю активною діяльністю.


У результаті соціального розвитку у людини сформувався вищій рівень психіки – свідомість. Принциповою відмінністю свідомості від психіки тварин є те, що людина здатна сприймати мову як умовний подразник. Використання мови призвело до виникнення абстрактного логічного мислення, пізнання світу i самопізнання, а також до здійснення "соціального наслідування", тобто передачі досвіду людства окремими особистостями в процесі її становлення.

Наявність свідомості не відмінило біологічні форми нервової діяльності людини. Поряд з усвідомленими діями, людина здійснює і рефлекторну, інстинктивну поведінку, яка не завжди контролюється свідомістю або потребує вольових зусиль для її подолання.


Особливий інтерес щодо цього являють собою емоції, оскільки вони мають велике значення для підтримання психічного здоров'я.

Наступного разу поговоримо про них докладніше. Шануйтеся! Будьте з здорові, будьте з нами!



Використовувались матеріали: https://studfiles.net/preview/5538283/page:13/

#лікбез психологічного здоров’я

#психологічне здоров’я без меж