Наразі для України важливі часи – країна переживає час усвідомлення багатьох життєво важливих істин, зокрема істини про цінність психічного здоров’я людей. Просвітницька функція нашої спільноти полягає у тому, щоб надати якомога більше правдивої інформації про проблеми та розлади психологічного характеру, поширеність, вплив на життя, можливості попередження та ранньої діагностики. Інформації про те, що насправді психічні розлади - доволі поширене явище, яке спричиняє страждання людей, суттєво впливає на якість життя, тому потребує необхідної уваги та професійної допомоги.

Важливою темою сьогодення є розлади харчової поведінки.

2 червня відзначають Міжнародний день боротьби з розладами харчової поведінки для підвищення суспільної обізнаності стосовно проблеми РХП.

Зі сторони деякі розлади харчової поведінки можуть виглядати як зарозумілість, що вийшла з-під контролю. Але це явище набагато складніше, ніж просто бажання наслідувати супермоделей. У виникненні РХП важливу роль відіграє поєднання генетичних, психологічних, біологічних, поведінкових і соціальних факторів.

Серед основних чинників ризику можна виділити: низьку самооцінку та атмосферу надмірної заклопотаності споживанням їжі, вагою та фігурою у сім’ї.

Розлади харчової поведінки можуть набувати різних форм: одні вписуються в діагностичні критерії, інші – ні. Але всі вони становлять ризик як для фізичного так і для психічного здоров’я. В МКХ – 10 РХП кодуються в межах F50 - F59. Поведінкові синдроми, пов’язані з фізіологічними розладами та фізичними факторами, які містять:

F 50 — Розлади харчової поведінки; F 50.0 — Нервова анорексія; F 50.1 — Атипова нервова анорексія; F 50.2 — Нервова булімія; F 50.3 — Атипова нервова булімія; F 50.4 — Переїдання, пов’язане з іншими психогенними порушеннями; F 50.5 — Блювання, асоційоване з іншими ­психогенними розладами; F 50.8 — Інші розлади харчової поведінки; F 50.9 — Розлади харчової поведінки не уточнені.

РХП мають найвищий рівень смертності серед всіх психічних захворювань. Кожні 62 хвилини принаймні одна особа вмирає від наслідків, що спричинені цими розладами. Одна із 5 смертей від анорексії відбувається внаслідок самогубства. У 33-50% людей, що страждають від нервової анорексії та булімії відмічаються супутні депресивні та тривожні розлади. Один із 10 пацієнтів з булімією має коморбідний розлад залежності, найчастіше алкогольної. Симптоми вказаних розладів часто вперше проявляються у ранньому підлітковому віці.

Попередження/ профілактика РХП

Найкращою профілактикою розладів харчової поведінки є формування позитивного образу власного тіла :

- чітке, об'єктивне сприйняття власного тіла;

- позитивне ставлення і повага до свого тіла;

- розуміння того, що зовнішність дуже мало говорить про характер і переваги людини;

- гордість за своє тіло і прийняття свого власного унікального тіла;

- відмова витрачати надмірну кількість часу на занепокоєння з приводу їжі, ваги і калорій;

- заняття фізичними вправами з метою отримання радості від руху і відчуття власної сили.

Попередити захворювання набагато легше та дешевше, ніж його лікувати.

Крім того, що стосується розладів харчової поведінки – їх вкрай важко вчасно діагностувати. Проблема фахової діагностики в першу чергу, пов’язана з високим рівнем коморбідності РХП з іншими психічними та поведінковими розладами. Проблеми діагностики, також, криються в особливостях розладу. Так наприклад, люди, що страждають від булімії, через специфічні узагальнені переживання мають гіпертрофоване почуття сорому і не хочуть зізнаватися в наявності в них симптомів розладу. А люди, що страждають на анорексію не прагнуть отримувати належного лікування, оскільки їм подобається бути «граційними» і «мініатюрними». Нерідко минають роки, доки рідні та близькі помічають ознаки РХП. За даними A. E. Kazdin, від моменту виникнення захворювання до звернення за допомогою минає в середньому 8 років.

В яких «стосунках» Ви з своїм тілом/

Будьте уважними до себе, своїх дітей та рідних! Відверто поміркуйте над тим в яких «стосунках» Ви з своїм тілом? Які повідомлення Ви надсилаєте своїм дітям? Чи відповідає Ваше відношення до свого тіла критеріям позитивного образу тіла?

Ось деякі рекомендації, які можуть допомогти батькам сформувати у дітей (мова йде про ранній підлітковий та підлітковий вік) позитивне сприйняття власного тіла:

- Пояснюйте дітям важливість повноцінного, збалансованого харчування і помірних фізичних вправ.

- Не намагайтесь повністю контролювати харчування ваших дітей. Не робіть зауважень з приводу того, скільки вони їдять.

- Проаналізуйте своє ставлення до стрункості та схуднення. Нагадуйте дітям та собі, що вага і фізична форма нічого не говорять про характер людини і її переваги. Слідкуйте за тим, щоб не посилати дитині несвідомі повідомлення, про те, що худі люди успішніші, гідні уваги або привабливіші.

- Навчіть дитину критично ставитися до медіа – образів ідеальних тіл.

- Переконайтеся, що у вашої дитини є можливість вибору з різних видів фізичної активності та спонукайте регулярно займатися фізичними вправами і насолоджуватися можливостями свого тіла. Пам'ятайте, що хороша фізична форма і маленький розмір одягу - не одне й те саме.

Ранні симптоми РХП

Анорексія

Важливо, також, звертати увагу на можливі ранні симптоми РХП. Батьки можуть допомогти дитині – підлітку, а оточення - близькій людині розпізнати розлади харчової поведінки, перш ніж вони вийдуть з-під контролю.

Симптоми найпоширеніших РХП (анорексія та булемія) на які варто звертати увагу, наведені нижче.

Анорексію варто запідозрити, коли людина різко втрачає вагу; сильно переймається своєю вагою, вибором їжі, вмістом жиру в продуктах, калоріями та дієтами; відмовляється їсти разом з родиною та друзями, пропускає прийоми їжі, нервує, коли доводиться їсти в присутності інших людей; постійно говорить про те, що «погладшала», не дивлячись на те, що насправді тільки худне; активно займається спортом незалежно від погоди, втоми або травм; скаржиться на запори, болі в області живота, погану переносимість холоду, швидку втому та брак енергії; відмічає порушення менструального циклу або повну відсутність менструації; повідомляє про сухість шкіри, ламкість нігтів, випадіння волосся, тривале і погане загоєння ран; має пригнічений настрій, безініціативна, апатична; уникає соціальних контактів, спілкування з сім'єю та друзями.

Ранні симптоми булімії

Булімію варто запідозрити, коли людина сильно стурбована проблемою втрати ваги і фігурою, захоплена дієтами і взагалі тим, що їсть; соромиться їсти на людях; застосовує певні ритуали: їсть тільки одне блюдо або ж їжу однієї харчової групи (наприклад, приправи), довго пережовує їжу, не дозволяє іншим торкатися до того, що їсть, і т.п.; надмірно споживає воду або інші некалорійні рідини; навмисно змінює режим дня так, щоб з’явився час для тривалого і об’ємного споживання їжі з наступними процедурами «очищення»; намагається приховати раптове зникнення великої кількості їжі, з’являється безліч порожніх контейнерів з під їжі, порожні упаковки від проносних або діуретиків; часто відвідує туалет або ванну після їжі, після чого відчутний запах блювоти; носить мішкуватий одяг з метою приховати фігуру; скаржиться на порушення роботи шлунково-кишкового тракту; відмічає порушення менструального циклу; повідомляє про сухість шкіри, ламкість нігтів, випадіння волосся, тривале і погане загоєння ран.

Не всі згадані вище пункти обов'язково будуть присутні в однієї людини. Анорексія та булімія можуть мати й інші прояви.

Якщо ви помітили сукупність декількох наведених ознаки у себе чи у близької людини, обов’язково зверніться за професійною медичною допомогою. Пам’ятайте, що психічні розлади не з’являються за один день і, щоб від них позбавитись необхідно озброїтись терпінням та наполегливістю.

Першим кроком на шляху до одужання є усвідомлення необхідності звернення за фаховою допомогою. Важливо зрозуміти те, що уникаючи викликів, ви не вирішуєте проблем.

Розлади харчової поведінки – це не стиль життя чи свідомий вибір людини, а серйозна медична проблема з непередбачуваними наслідками.