Україна переживає нелегкий час випробувань, які особливим чином загострюють наше усвідомлення важливості психічного здоров’я нації. Війна в Україні актуалізувала проблему посттравматичного стресового розладу (ПТСР). За міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-10) кодується F43.1. ПТСР розвивається в результаті отриманої важкої психічної травми. Психічна травма визначається як невідворотна подія, що руйнує існуючі копінг-стратегії індивіда.

Серед основних ознак ПТСР виокремлюють такі:

- Травма містить загрозу для життя і людина реагує на неї інтенсивним страхом, відчуттям беззахисності. Людина може або переживати особисто або бути свідком травмуючої події;

-Травма переживається повторно в таких варіантах: часті нав’язливі спогади про подію, часті нічні жахи, що стосуються даної події;

- Людина діє або почуває себе так, наче подія повторюється (флеш-беки);

- Уникнення будь-яких нагадувань про подію: розмов, місць, людей;

- Відчуття відокремленості від оточуючих, емоційного обмеження або почуття вкороченого майбутнього.

- Людина відчуває стійке й інтенсивне автономне збудження, яке містить неадекватну настороженість і неадекватну реакцію наляканості;

- Симптоми тривають довше ніж 1 місяць і викликають виражений дистрес і порушення основних сфер людської життєдіяльності.

ПТСР визначається як непсихотична відстрочена реакція на травматичний стрес, яка здатна викликати психічні порушення. Виникнення ПТСР пов’язане з дією на людину стресора, який виходить за рамки звичайного людського досвіду і здатного викликати дистрес. До такого роду стресорів можуть відносяться: серйозна загроза для життя або фізичної цілісності, насильство; домашнє насильство або знущання в дитячому віці; травми, пов’язані з професійною діяльністю; травми, зумовлені серйозними проблемами зі здоров’ям або пологами (зокрема реанімаційні заходи або мертвонароджені діти); війна та політичні конфлікти; катування; вимушене вбивство людини, серйозне фізичне ушкодження (поранення).

Україна шостий рік знаходиться у стані війни. Світова статистика свідчить, що від 11% до 30% ветеранів з різних країн світу стикаються з цим розладом. Достовірна статистика для України відсутня. Дослідження проблеми посттравматичного стресового розладу (ПТСР) набуває більшої актуальності не лише в медичному, але і в соціально-психологічному аспекті. Це пов'язано, перш за все, з тенденцією до зростання частоти і ступеня вираженості наслідків збройного конфлікту. Дослідження так званого бойового стресу показали, що бойові ПТСР різноманітніші і часто бувають більш тривалими, ніж ПТСР мирного часу через акумульовані (накопичені) в душі, в пам'яті, багаторазово пережиті жахи війни, фізичне і психічне перенапруження, горе втрат, співпереживання з пораненими. Але при грамотній терапії від них можна позбутися. Питання у завчасному зверненні до фахівців! Якщо не впливати на ситуацію, можна зіткнутися з серйозними наслідками для здоров'я не лише окремої людини, а й суспільства в цілому. Покращити становище може використання закордонного досвіду і запровадження повного циклу психологічної підтримки військовослужбовців та їх родин - перед відправкою до зони збройного конфлікту, під час служби та після виходу із зони бойових дій.

Діагностувати ПТСР можуть фахівці - психіатри з лікарями суміжних спеціальностей, не раніше ніж через півроку після повернення зі служби. Важливо, щоб людина, зіткнувшись з симптомами, розуміла і знала, що з нею відбувається. І, неабияку роль у цьому відіграє рівень психологічної грамотності, який необхідно підвищувати серед усіх прошарків населення. Тоді люди не будуть сприймати діагноз як вирок, а військові зможуть усвідомлювали, що всі ці проблеми - частково нормальна реакція психіки на травматичну ситуацію.