Підліткова депресія.
Токсична “підтримка”
Депресія завдає удар по психіці підлітка набагато частіше, ніж думає більшість людей. Статистичні дані говорять про те, що тільки в 1 з 5 випадків депресії підлітки отримують допомогу.
Часто навіть уважні батьки не помічають симптомів депресії у своїх дітей, бо велика частина її проявів трактуються як "такий вік", "лінощі", " поганий характер"...
А підлітки здебільшого не повідомляють дорослим про свої проблеми, коли справа стосується емоційних порушень, бо вже можуть мати досвід знецінення та нотацій від близьких людей:
- "Та які в твоєму віці можуть бути проблеми?";
- "Це все через твій той інтернет";
- "Це тебе ще життя не копало!"...
Чому батькам підлітків потрібно пильнувати емоційний стан своїх дітей?
На відміну від дорослих, які мають більше можливостей самостійно звернутися за допомогою, підліткам зазвичай доводиться покладатися на батьків та близьких дорослих, щоб отримати необхідну допомогу.
А у період пубертату кризи неминучі, бо йде активна гормональна перебудова організму і викликана нею емоційна нестабільність "вдало" поєднуються з моментом переоцінки життєвих установок, пошуком себе та свого місця в житті, зміною характеру соціальної взаємодії... Плюс - інтерес до сексуальності, закоханості, а також зростаючий тиск з боку школи...
І депресія у підлітків накладається на всі ці "особливості віку" і найчастіше має дещо нетипові для депресії ознаки.
Нетипові ознаки депресії у підлітків.
Замість зниження настрою, втрати інтересів, безнадійності, небажання спілкуватися і відсутності мотивації - депресія частіше проявляється агресивною поведінкою, зловживанням алкоголю або наркотиків, часто соматичними симптомами, які маскують депресію.
Є така особливість у підліткової депресії, що вона інколи дійсно може "пройти сама", але мине кілька важких років, втрачені можливості...багато ризиків і болю... Саме такий перебіг подій, коли вчасно не помітили депресію і вона перейшла у затяжну - набагато збільшує ризик вже у дорослому віці, появи депресії у більш серйозних (клінічних) формах. Тоді вже набагато важче подолати таку довготривалу клінічну депресію.
Але якщо у підлітковому віці вчасно помітити депресію і належним чином пропрацювати її, то у дорослому віці депресія може впродовж життя жодного разу не повернутися.
Коли звертатися по допомогу до фахівця?
Батькам необхідно уважно та серйозно поставитися до стану підлітка, якщо у нього спостерігаються:
- соціальна ізоляція, відсутність контакту з однолітками, однокласниками;
- втома і млявість; - безсоння або надмірна кількість сну; - недостатня увага до особистої гігієни і зовнішнього вигляду, - різкі зміни апетиту і ваги; - вживання алкоголю або наркотиків; - занепокоєння та нездатність всидіти на місці або не рухатися; - уповільнення мислення та мовлення, - часті скарги на незрозумілі болі в різних частинах тіла.
Різкі зміни по декільком із вище перерахованих ознак - є причиною для звернення до психолога. Консультація з фахівцем бажана при ранніх ознаках та проявах депресії, оскільки це покращує прогноз та полегшує вихід з цього стану.
Чи можна знизити ризик появи депресії у підлітка?
Знизити ризик підліткової депресії може допомогти довірче відверте спілкування батьків і підлітків:
добре, якщо підліток знає, що його/її вислухають без критики і засудження та добре, коли дорослі показують свою готовність слухати і розуміти. Це та основа, на якій можна будувати "здорові" відносини.
Підлітку треба, щоб батьки його вислухали, але не давали порад, поки він сам не попросить їх про це.
Так, з цим важко змиритися, але батькам треба прийняти і зрозуміти: підліток зовсім не повинен обов'язково слідувати порадам старших. Він може і робить свій Вибір.
Завдяки популяризації знань про депресію, ставлення близьких і друзів до людей, які страждають від депресії стає щоразу тепліше і лояльніше. Однак існує ціла когорта людей, депресія в яких дуже часто проходить непоміченою, залишаючи "негативний слід" на все подальше життя... Це підлітки…
Щодня виділяти конкретний проміжок часу для спілкування з дітьми - це важливо!
Ми, батьки за метушливим піклуванням про їжу, одяг, нову сумку чи взуття для своїх дітей...часто забуваємо про важливе - це час, який ми можемо дозволити собі проводити з нашими дітьми, щоб більше дізнатися, приділити увагу, поспілкуватися…
Нещодавно я відкрила для себе чудовий лайфхак, який допомагає мені з цим і яким ділюся - просто внесіть у свій щоденний розклад пункт "любов до дітей". Це має бути конкретний проміжок часу, який в силу різних причин та обставин може бути не довгий, але діятиме на постійній основі!
