Незнання багатьох процесів, які відбуваються всередині нас може призвести до серйозних психологічних проблем чи захворювань. Аби попередити можливості їх виникнення продовжуємо інформувати про особливості та причини розвитку і перебігу психічних розладів.

Ми вже говорили про те, що панічний розлад – це один з шести розладів тривоги Іншими словами його ще називають - епізодична пароксизмальна (приступоподібна) тривожність. Це психічний розлад, що характеризуються спонтанним виникненням панічних атак від декількох разів на рік до декількох разів на день і очікуванням їх виникнення. Панічна атака – це приступ важкої тривоги, або іншими словами: гостра, але абсолютно безпечна реакція ВНС на якийсь тривожний фактор.

Панічний розлад зазвичай починається в молодому віці, рідше в дитячому та зрілому. За результатами досліджень близько 1,7% дорослого населення, мають симптоми панічного розладу ( у жінок частіше в 2-3 рази).

Як і при інших тривожних розладах у людей, що страждають від панічного розладу зненацька виникає серцебиття, болі у грудях, відчуття задухи, запаморочення, почуття нереальності (деперсоналізація чи дереалізація), майже неминуче відчуття страху смерті, втрати самоконтролю чи божевілля. Зазвичай панічні атаки тривають кілька хвилин; їх частота і перебіг доволі різняться. У період панічної атаки людина часто відчуває страх, який різко наростає і вегетативні симптоми.

Панічна атака часто призводить до постійного страху повторення атаки. Якщо таке з людиною трапляється у специфічній ситуації, наприклад в автобусі, метро чи в юрбі, вона може згодом уникати таких ситуацій. Що в свою чергу, може спровокувати виникнення агорафобії – це страх перебування в місцях або в ситуаціях, де може виникнути панічна атака. Наприклад, люди з агорафобією намагаються не перебувати поза домом наодинці, не ходити до супермаркету, уникають подорожей у поїздах і літаках, бояться переходити мости, опинитися на височині, перетинати відкриті місцевості, їздити в ліфті тощо.

У людей, що страждають від панічного розладу небезпекою може вважатись абсолютно безпечна ситуація, яка провокує реакцію організму, яка в свою чергу ще більше посилює тривогу.

Механізм посилення тривоги

Якась подія (наприклад, розмова з колегою) несвідомо у людини викликає тривогу ➡

Вегетативна нервова система реагує (наприклад, посилюється серцебиття) ➡

- людина лякається і розцінює це як небезпеку («У мене трапиться інфаркт», «серце не витримає», «впаду, втрачу свідомість, швидка не встигне») ➡

- емоції тривоги, страху, жаху ➡

- знову реакція вегетативної нервової системи (але тепер приєднується запаморочення, проблеми з диханням та інше) ➡

- ще більше посилення тривоги.

Як бачите, це таке замкнуте коло. Біг по колу! І тільки розірвавши це коло, не фіксуючись на відчуттях, можна вийти з подібного стану. Часто вдається зробити це досить швидко, сл просто навчити людину усвідомлювати своє коло. Простими і зрозумілими словами пояснити процеси, які з нею відбуваються. Бо дуже часто стається так, що внаслідок страху й уникнення, світ людини щоразу зменшується. Частково через обмеженість можливостей для нормального життя, частково внаслідок почуття нездатності до контролю і невпевненості в тому, як краще вирішити свої проблеми, у багатьох людей з панічним розладом і агорафобією не вистачає сил звернутися за допомогою до фахівців. Отож, якщо Ви помітили тривожні сигнали в себе, або підозрюєте можливість виникнення панічного розладу у своїх близьких – не зволікайте з тим, аби звернутися до спеціалістів.

Близько половини людей, що страждають від панічного розладу і отримують фахову допомогу - в цілому одужують. Затяжному та ускладненому вторинними наслідками, перебігу панічного розладу сприяють неадекватні і несвоєчасні лікувальні заходи.

Існує помилкова думка про те, що позбувшись панічних атак, можна позбавитись від тривоги. Але панічні атаки - це один з симптомів, що сигналізує про існуючі проблеми. Симптоми, як правило, вторинні, і є лише способом реагування організму. Працювати необхідно над зміною стереотипів мислення, що викликають відчуття страху та тривоги. Часто ми нехтуємо власним здоров’ям і дозволяємо симптомам хвороби «загнати себе у глухий кут», а відсутність інформації може лише посилювати страх та невпевненість. Дуже важливим є усвідомлення того, наскільки необхідним для збереження якості життя людей, що страждають від панічного розладу - є своєчасне звернення по допомогу до фахівців.