Так співпало, що сьогодні стартувало навчання в двох проєктах за участі ГО “Девелопмент Фаундейшн”, де ветерани та ветеранки отримують нові спеціальності для реінтеграції та кращої адаптації у мирному житті.
Розповідає психологиня, експертка-дослідниця психічного здоров’я Марта Пивоваренко. Марта працює з військовими, ветеранами, їхніми родинами та переселенцями рівно стільки, скільки триває війна, і саме вона стала однією з ініціаторок проєктів.
“Розкриття свого творчого потенціалу – це напевно те, що зараз потрібно ветеранам, тому що якийсь їхній життєвий досвід пройдений, вони його освоїли, щось зрозуміли, вони уже більше люди, ніж ми. Вони знають такі контексти того, як може працювати їхні тіло, мозок, якісь навіть крайні речі. Вони знають, як виживати – те, чого не знають багато не-ветеранів. Але цей досвід завершився з кар’єрою військового, і треба переходити в щось нове».
Крім нових навичок, після фронту нерідко міняються й цінності, і ветеран далеко не завжди може повернутися до своєї довоєнної роботи. Тим часом, ринок праці не лише має вкрай скудний вибір пропозицій для екскомбатантів, а й нерідко участь в АТО/ООС стає причиною відмови в роботі.
Стигматизації сприяють і не добросовісні медіа, котрі «грішать» «гучними» заголовками типу «Боєць АТО влаштував бійку», «Ветеран вкоротив собі віку» тощо. Такий акцент саме на участі в бойових діях демонізує образ учасника бойових дій у очах суспільства. Хоча спроби суїциду могли мати місце і до служби, і не мати зв’язку з досвідом війни, а замість статусу «ветеран» чи «боєць» міг би бути не менш правдивим статус «водій», «слюсар», «власник крамниці», «член районного клубу рибалок та мисливців» тощо.
«IREX робив глобальні структуровані якісні дослідження щодо ветеранів - розповідає Марта - є дані про те, що дуже велика кількість ветеранів не задоволені тими пропозиціями на ринку праці, які є. Або вони не враховують набутих ними навичок, їхніх цінностей. Це може бути пропозиція працювати офіціантом, про охорону я взагалі мовчу! Це найпоширеніше з безглуздих пропозицій для ветерана! Деяким людям із абсолютно неочікуваних професій довелося ставати солдатами. Наша армія гарно відображає суспільство, то чому ми пропонуємо по виходу з неї таку бідну палітру того, що можна робити? Це якось не співставляється з тим, з чим зайшли люди».
МОЯ ІСТОРІЯ - МОЯ СИЛА.
Курс "Моя історія - Моя сила", що передбачає навчання унікальній методиці сторетворення, розпочався сьогодні наживо у місті Бердянськ. Сторетелінг - метод, який окрім того, що визначає для кожного можливість стати "сторіРежисером", також, допомагає відновлюватись у процесі творенні "власної історії"!
На учасників курсу очікує унікальна навчальна програма з основ кінематографу, з потужною командою у “колі своїх” екскомбатанти зможуть відзняти власні відеоісторії під керівництвом експертки з кінематографу Ольги Онишко, Вашингтон (США).
“Власну історію кожного учасника ми під пильним оком психологів, озброєних знаннями та досвідом, будемо трансформувати з травми в розповідь. Паралельно, навчаючи людину використовувати для цього способи в найкращих голівудських традиціях, від того, як самому написати сценарій, як зняти фільм і цією історією поділитися” - Ольга Онишко. Пані Ольга - експертка з кінематографу та сторітелінгу з Вашингтону, засновниця студії OliaFilm, досвідчена мультикультурна мультимедійна продюсерка, режисерка, відзначена Конгресом США, операторка і редакторка. Працює з конгресвумен Марсі Каптур (яка відстоює інтереси України), має досвід роботи у телевізійній журналістиці (зокрема в «Голос Америки у Вашингтоні»). Також, Ольга є співавторкою інформаційних кампаній із медіаграмотності (зокрема для “Stop Fake”), працювала над відомими документальними фільмами «Три історії Галичини», «Жінки Майдану» та інші.
Запорізька (м. Бердянськ) - це перша область в Україні, де буде проведено дводенне навчання з сторетворення, яке згодом продовжиться онлайн через зум.
На черзі Дніпропетровська (м.Дніпро) та Донецька (м.Бахмут) області, де також, наживо буде проведено навчання сторетелінгу .
Тренінги організовано ПРООН у партнерстві з ГО «Девелопмент Фаундейшн» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу та уряду Королівства Нідерландів.
Старт навчання на Курсі Молодого ІТ-бійця в проєкті «Web-Veteranius».
Також, сьогодні в рамках проєкту «Web-Veteranius» стартує перший день навчання на Курсі Молодого ІТ-бійця. Спільний проєкт дружніх громадських організацій NGO Development Foundation та Razom for Ukraine, який передбачає якісну психологічну підтримку, опанування базових навичок в ІТ-галузі та допомогу з працевлаштуванням.
Станом на 17 листопада на курс надійшло 347 заявок. Із них ментори мали обрати лише 50. Критеріїв відбору на курс було два. Перший – це довести, що людина дійсно служила, або ж є чи була волонтером. На курс беруть і добровольців, однак для цього потрібне посвідчення УБД, або ж інше підтвердження. Другий етап відбору – це тест на базові навички комп’ютерної грамотності. Навчання триватиме два місяці у онлайн-форматі. Курс буде насиченим і вимагатиме повної віддачі. Однак програма побудована так, аби навчання можна було поєднати із основною роботою.
Доступ ветеранів та ветеранок до фахової психосоціальної підтримки є надважливим для ефективної адаптації у цивільному житті та у новій професійній сфері. І в проєкті Web-Veteranius разом з освітніми заняттями з програмування на Курсі Молодого ІТ-бійця передбачено, також, кар'єрні та психологічні консультації. Ветеранів та ветеранок чекають групові сесії - можливість спілкування в безпечному просторі підтримки та прийняття, і за потреби - індивідуальні психологічні консультації.
Проєкт Web-Veteranius втілюється ГО “Девелопмент Фаундейшн” завдяки Програмі реінтеграції ветеранів, яку реалізує IREX за підтримки Державного департаменту США.
Вміст є виключною відповідальністю ГО «Девелопмент Фаундейшн» і не обов'язково відображає погляди Державного департаменту США та IREX.
«Відновлення ветеранів – це робота суспільства, всі ми співучасники цього дійства, - переконана Марта Пивоваренко. – А робота – це перший вагомий фактор, адже людина відчуває свою затребуваність. Така людина набагато швидше відновлюється».
