Брюс Янг, супервізор із багаторічним досвідом психотерапевтичної роботи у ветеранському реабілітаційному центрі у США (Менло-Парк), працює по методу когнітивно-процесуальної терапії (СРТ), входить у сімку лідерів думок у темі посттравматичного стресу, клінічний соцпрацівник, що брав участь у дослідженнях та інструктажах у багатьох країнах Світу.


Брюс є не лише відмінним фахівцем, а й багаторічним другом ГО «Девелопмент Фаундейшн». Ми спілкуємося після чергової супервізії, яка затяглася майже до ночі. Розбір тяжких «кейсів», що був би травматичним для непідготовленої людини, для нього – буденна робота.


Про 2021, Україну та досвід співпраці

Брюс відповідає обережно, остерігається робити висновки про успіхи і поразки у роботі з ветеранами за останній рік. Мовляв, недостатньо глибоко обізнаний щодо того, що відбувається в Україні, тут своя, відмінна від Сполучених Штатів, специфіка, у тому числі, роботи з ветеранами…

«Я насправді не знаю, який в Україні відбувся прогрес цього року, - признається супервізор. – Але я бачив багато змін із 2014». Із найвизначніших подій, які він пригадує – початок реформ Уляни Супрун, та створення Міністерства ветеранів.

«І мені здається, що це був крок у потрібному напрямку», - коментує він залучення українських фахівців ГО «Девелопмент Фаундейшн» в метод когнітивно-процесуальної терапії.


«Секрет» психічного здоров'я від Брюса

На питання, у чому секрет психічного здоров’я – довго і щиро сміється, однак відповідь його далека від веселої: «Я не захищений… у мене трапляються свої моменти великого розпачу, через те, що ми пройшли у політичному сенсі тут, у Сполучених Штатах. І потім із глобальним потеплінням… Я не знав, що можна зробити із цим, і я відчував депресію. І мій метод – я говорив із друзями, які розуміють важливість цієї ситуацію, і це допомогло! Ми намагалися жартувати, намагалися сміятися! Це було важко: що ми можемо – одна людина, двоє людей, група – що ми можемо зробити, аби зробити світ кращим місцем?»

«Жодного секрету!» – додає він, і відкриває свою формулу. Низка речей, які необхідно виконувати бодай раз на 36 годин, тобто, раз на два дні, окрім спати-їсти: робити зарядку, піклуватися про собаку, гуляти, грати на гітарі, фотографувати, підтримувати контакти з трьома дітьми і рештою рідних.

«Я повинен робити всі ці речі, аби почуватися добре, - пояснює Брюс. – Турбота про себе дуже важлива, і, роблячи речі для інших, дуже важливо виконувати музику, займатися творчістю. Якщо я роблю всі ці речі по колу, кожні 36 годин, раз на два дні, то почуваюся ок. Якщо я припиняю робити їх… ммм, це недобре. От яким є мій підхід до життя».


Побажання на новий рік

Він довго мовчить і зітхає, перш ніж озвучити побажання собі та іншим у Новому Році: «Ну, перш за все, я бажаю людям відчуття благополуччя… без забуття про страждання інших. Я бажаю нам усім, щоб ми були добрими, були добрими. Лише були добрими. І я бажаю, щоб кожен із нас думав дуже міцно над тим, як він може допомогти нашому світу –маленькому світу навколо себе стати кращим, як зробити спільноту, у якій він мешкає, кращою, і як ми можемо допомогти світові. Це моє щире бажання для всіх нас!»


Днями Брюсові виповнилося 72 роки. Команда ГО «Девелопмент Фаундейшн» вітає свого великого друга! Бажаємо міцного здоров'я! Бажаємо, аби Вашу мудру формулу успіху перейняло якомога більше людей. Адже ви – живий приклад того, що ці прості істини працюють!