А чи знаєте Ви хто такі ерготерапевти? Чи є вони в Україні?

Фахівці - ерготерапевти є у всьому світі, але найбільше їх у США. В Європі ерготерапія розвивається ще з тридцятих років, а в Україні вона з'явилася лише близько трьох років тому, коли її внесли до Державного класифікатора професій.

Їх робота не є рівноцінною роботі психолога, реабілітолога, фахівця з дрібної моторики, дефектолога, фахівця з рухового розвитку, соціального працівника чи будь-яких інших фахівців. Це різні фахівці, робота яких доповнює один одного.

Ерготерапія - це особлива область медицини, і деякою мірою, мистецтво про те, як допомогти людям, які мають деякі обмеження здоров'я, брати участь в діяльності, що має для них значення, через цілеспрямовану активність.

Слово «Ерготерапія» походить від латинського ergon - праця, заняття і грецького therapia - лікування. Таким чином, ерготерапія - це зцілення через діяльність.

Робота ерготерапевта спрямована на діяльність, активність і функції людини, якій надається допомога. Ерготерапевт працює саме з цими поняттями, а не з діагнозом або захворюванням. Головний принцип ерготерапії – пацієнтоцентричність. У центрі роботи завжди стоїть саме конкретна унікальна людина, яка має деякі обмеження у виконанні активності. Ерготерапевта цікавить не лише стан людини і характер її захворювання. Аналізується все - оточення людини, те як вона жила до хвороби ( якщо з'явилася з часом), особисті схильності і захоплення, рівень інтелекту. При цьому ерготерапевт враховує специфіку захворювання і має уявлення про те, до яких фахівців, необхідно звернутися додатково. Такий комплексний аналіз ситуації дозволяє ерготерапевту припустити, що можна доповнити, змінити, адаптувати в процесі реабілітації та в оточенні людини. Все це дуже важливо, оскільки завдання ерготерапії - поліпшити якість життя, дозволити людині повернутися до звичайної діяльності, дати їй можливість самостійно обслуговувати себе, урізноманітнити своє дозвілля, навіть почати працювати.

Ерготерапевт може надавати послуги як дітям, дорослим, так і людям похилого віку, що мають фізичні вади (інсульт, опіки, ортопедичні травми, ураження кісток, травми хребта), когнітивні порушення (аутизм, навчання осіб з обмеженням життєдіяльності, синдромом дефіциту уваги і гіперактивності, інсульт) і емоційні розлади (посттравматичний стресовий розлад, депресія, тривога, тощо).

Щоб стати ерготерапевтом, потрібно закінчити магістратуру. Найбільш поширеною формою навчання є 2-річні магістерські програми з ерготерапії, впродовж яких студенти повинні отримати не менше 1000 годин навчальної практики в реабілітаційних центрах, лікарнях. Під час навчання важливо не тільки засвоїти ерготерапевтичні практики, а й навчитися мислити певним чином, перейнятися цією філософією. Це є фундаментом в майбутній роботі ерготерапевта.

Існує Всесвітня Федерація ерготерапевтів - єдина організація, яка розробляє стратегію розвитку ерготерапії і очолює еволюцію професії в усьому світі. В 2017 році МОЗ України підписало Меморандум про співпрацю з Всесвітньою Федерацією ерготерапевтів (WFOT). В майбутньому, Україна стане повноцінним членом цієї організації, як тільки в нас з'являться перші дипломовані фахівці з професійним ерготерапевтичним мисленням. Перша програма навчання розпочалася з вересня 2017 року в Школі реабілітаційної медицини УКУ. Це 3-модульний навчальний курс для викладачів з ерготерапії «Train the trainer».

Ерготерапевти – це люди, які забезпечують максимальну незалежність в повсякденному житті клієнта, який, з тих чи інших причин, втратив важливі для життя навички. Активна модель реабілітації - це ще один крок на шляху удосконалення механізмів соціальної інтеграції та суспільного сприйняття явища інвалідності. Еволюція концепції людського розвитку з урахуванням особливостей різних категорій населення, потребує вивчення позитивного досвіду розвинених країн для формування в Україні сприятливого середовища для реалізації прав людей з інвалідністю.